прибуток

-тку, ч. (мн. прибу́тки, -ів).

1) Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. || Дохід, джерелом якого є додаткова вартість.

••

Абсолю́тний (чи́стий) прибу́ток — прибуток, що дорівнює доходу, який отримав продавець від усіх товарів за вирахуванням витрат, сплати податків.

Ба́зовий прибу́ток — очікуваний прибуток звітного року, що використовується для розрахунку базової рентабельності.

Бала́нсовий прибу́ток — загальна сума прибутку підприємства за всіма видами виробничої діяльності, відображена у його балансі.

Біржови́й прибу́ток — дохід від торгівлі цінними паперами на фондовій біржі та масовими товарами на товарній біржі.

Бухга́лтерський прибу́ток — прибуток від підприємницької діяльності, обчислений за бухгалтерською документацією без урахування документально не зафіксованих витрат самого підприємця.

Валови́й прибу́ток — загальна сума одержаного підприємством прибутку до сплати податків.

Відно́сний прибу́ток — дохід, що його продавець отримує за один проданий виріб за вирахуванням витрат.

Засно́вницький прибу́ток — прибуток, що його одержують засновники акціонерних товариств у вигляді різниці між прибутком від реалізації акцій та вкладеним капіталом.

Емісі́йний прибу́ток — різниця між ринковою вартістю цінних паперів, за якою їх реалізують, та емісійною ціною, за якою їх випущено.

Залишко́вий прибу́ток — частина прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після виплати обов'язкових платежів – відрахувань до державного бюджету, процентів за банківські кредити і т. ін.

Капіта́льний прибу́ток — прибуток, що його отримано від продажу певних активів за ціною, вищою від ціни їх придбання.

Нерозподі́лений прибу́ток — прибуток акціонерного товариства, який без виплати дивідендів акціонерів надійшов до резервного фонду для реінвестування у виробництво.

Устано́вчий прибу́ток — дохід засновників установчого акціонерного товариства у вигляді різниці між сумою грошей, отриманих від реалізації акцій, та капіталом, вкладеним у підприємство.

Чи́стий прибу́ток — те саме, що абсолю́тний прибу́ток.

2) Дохід, одержуваний від якого-небудь роду діяльності, справи і т. ін. || Дохід від торгівлі або перепродажу; бариш.

3) Приріст, збільшення чого-небудь. || перен., розм. Будь-яка вигода, користь.